Використання вчителем інформаційних освітніх ресурсів в роботі з обдарованими дітьми

Обдарованість – це високий рівень здібностей людини, що дозволяє їй досягти особливих успіхів у певній галузі діяльності.

Обдаровані діти або вундеркінди - діти, які визнані освітньою системою як діти з переважаючим рівнем інтелектуального розвитку серед інших дітей свого віку.

Вундеркінди, як правило, проявляють свій творчий хист вже в ранньому віці. Ці здібності відносяться до всіх інтелектуальних сфер діяльності: математики, фізики, музики і так далі. Уже в ранньому віці - вони можуть вступити до інституту, закінчити його і захистити дисертацію, тоді як їхні однолітки ще навчаються в школі; обдаровані діти з музичними здібностями пишуть опери; зі здібностями до шахів - стають чемпіонами. Обдаровані діти володіють багатьма потребами, які стандартна освітня система не в змозі задовольнити.

Якими ж повинні бути підстави, щоб дитина вважався обдарованим?

1.Всі діти талановиті. Кожна людина по-своєму обдарована. Але при цьому неясно, чому діти, які славилися в дитинстві, далеко не завжди зберігають свій талант.

2.Обдарованість як дар «згори» (Богом, батьками і т.п.), яким наділені одиниці, обрані. Якщо слідувати другого підходу, стає актуальною проблема виявлення обдарованих дітей, але ставиться під сумнів можливість розвитку обдарованості. На рубежі століть в нашому суспільстві виник інтерес до обдарованих дітей як до майбутньої інтелектуальної та творчої еліти, від якої буде залежати «коридор можливостей» подальшого розвитку країни. Це робить необхідним широке обговорення проблем, пов'язаних з виявленням і розвитком обдарованих дітей; з можливістю побудови грамотних прогнозів і ефективних способів корекції проблем, які можливі у обдарованих дітей.

Раннє виявлення, навчання і виховання обдарованих і талановитих дітей становить одну з головних проблем вдосконалення системи освіти.

Розглянемо деякі характерні відмінності між обдарованими учнями і їхніми однолітками у виконанні навчальної діяльності.

    1) Мотивація навчальної діяльності. Однією з характеристик обдарованих дітей є високий рівень пізнавальної мотивації. Уже в ранньому віці такі діти демонструють величезну допитливість, інтенсивний інтерес до навколишнього світу, виявляючи при цьому пристрасну захопленість улюбленою справою. Не можна не відзначити специфічну спрямованість пізнавальної мотивації у обдарованих дітей та підлітків: високий рівень мотивації спостерігається звичайно лише в тих областях знань, які пов'язані з їх провідними інтересами. При цьому обдарований учень може не тільки не проявляти інтересу до інших областей знань, а й ігнорувати "непотрібні", з його точки зору, шкільні предмети, вступаючи через це в конфлікт з педагогами, батьками.

Подібна вибірковість пізнавальних інтересів - одна з причин академічної неуспішністі багатьох обдарованих учнів, в тому числі високообдарованих. З історії науки, мистецтва, суспільного життя відомо, що багато хто з тих, хто проявив видатні здібності і був згодом визнаний генієм, користувалися в середній школі репутацією посередніх, безталанних або навіть відстаючих учнів.

2) Легкість і швидкість навчання в порівнянні з однолітками. Помилка полягає в тому, що обдарованих дітей і підлітків "легко вчити". Дійсно, часто вони швидко і без видимих ​​зусиль засвоюють навчальний матеріал і при цьому навчаються, як правило, швидше однолітків. Разом з тим слід зауважити, що ця легкість навчання, як правило, обертається істотним підвищенням складності педагогічних завдань, що стоять перед учителем. При вивченні шкільних предметів у обдарованого учня виникають такі складні питання, що навіть кваліфіковані викладачі, буває, не можуть відразу дати відповідь. Властива обдарованим дітям і підліткам самостійність часто-густо спонукає їх виходити далеко за рамки традиційного навчального курсу і демонструвати отримані знання, а це суттєво ускладнює роботу вчителя з класом. Притаманне обдарованим учням прагнення до вдосконалення, а також різноманітність виникаючих у них проблем, гіпотез і спроб знайти рішення нерідко призводить таких учнів до самостійного формулювання настільки витончених і складних пізнавальних цілей, що навіть для видатного таланту зовсім недоступна реалізація їх в шкільному віці.

Таким чином, практика педагогічної роботи ставить завдання індивідуалізації навчання обдарованих дітей. Однак в умовах сучасної школи вчитель часто не має можливості запропонувати учням індивідуальний план занять. Вимушеного ж виконувати стандартні - легкі для себе - завдання і "плентатися" разом з усім класом, обдарованій дитині стає нудно на уроці. Крім того, від нього зазвичай вимагають дотримуватися дисципліни, не дозволяють відволікатися від навчальних завдань і займатися чимось іншим і т. д. В результаті обдарований школяр нерідко втрачає інтерес до навчання.

Допомогти йому в реалізації своїх здібностей покликаний учитель. Успішний вчитель для обдарованих - перш за все прекрасний учитель-предметник, глибоко знає і любить свій предмет.

Учитель, який володіє комп'ютером, повинен вважати пріоритетним використання в процесі навчання інформаційні технології. Комп'ютерна технологія розвиває ідеї програмованого навчання, відкриває абсолютно нові, ще не досліджені технологічні варіанти навчання, пов'язані з унікальними можливостями сучасних комп'ютерів.

Отже, можливості використання комп'ютера у викладанні широкі.

Уроки

·        використання на різних етапах уроку

·        різні форми використання ПК (групова, індивідуальна)

·        контроль ЗУН (тести, розв’язання задач)

·        електронні підручники орієнтовані на індивідуального користувача

Самостійна робота учнів

·        самоосвіта

·        пошук інформації

·        тестування, ЗНО

·        розробка презентацій

Проектна діяльність

·        пошук інформації

·        підготовка проекту в паперовому варіанті

·        презентація проекту

·        створення відеороликів

Позакласні заходи

·        пошук інформації,

·        підготовка презентацій

·        інтернет- олімпіади

·        оформлення заходів

Для учителя

·        планування (календарне, поурочне)

·        документація (графічна, текстова)

·        підготовка роздаткового матеріалу

·        використання електронних підручників

·        самоосвіта

Сучасні ІТ все більш активно входять в процес навчання. Робота з комп'ютером охоплює все нові сфери діяльності: гра, навчання, спілкування і т.д.

Сьогодні Інтернет надає інформаційне поле для пошуку джерел, які далеко виходять за обмежений обсяг шкільного підручника. Це може і повинно бути використано вчителем.

Інтернет вже на цьому етапі свого розвитку дозволяє реалізувати два дуже важливих аспекти індивідуалізованого навчального процесу. З одного боку, дитина вільна вибирати предмети навчання, форми і способи здійснення пізнавальної діяльності. З іншого боку, в будь-який момент їй може бути надана необхідна допомога з боку учителя, школи. Це не ставить її в залежність від дорослого а, отже, не позбавляє почуття самостійності і впевненості в собі.

Завдяки Інтернету розширюються комунікаційні та інформаційні ресурси, необхідні для творчої діяльності. Обдарована дитина може не тільки ознайомити зі своїми ідеями зацікавлених людей, знайти однодумців, а й отримати потрібну йому для роботи інформацію, в тому числі про олімпіади і конкурси, які проводяться в світі, а також прийняти в них участь. Тематична область конкурсів і олімпіад вельми різноманітна. Це традиційні шкільні дисципліни, програмування, розробка web-сайтів, літературні конкурси, твір і виконання музики, виконання завдань екологічного характеру, змагання зі знання іноземних мов, історії, географії та країнознавства, змагання любителів традиційних ігор (наприклад, шахи) і існуючих в Інтернеті ігор ("квести" і ін.). Окреме місце займає образотворче мистецтво, включаючи комп'ютерну графіку, дизайн, анімацію.

Використання ІТ полегшує самостійний пошук дітьми і підлітками відповідей на ці запитання. Методична допомога обдарованим дітям і підліткам, готовим застосовувати інформаційні технології, і зокрема Інтернет, може складатися в складанні каталогів привабливих інформаційних ресурсів, розробці друкованих та електронних рекомендацій про способи формулювання запитів і пошуку інформації, підготовці для дітей різного віку наборів "розвиваючих" інформаційних блоків підібраних таким чином, щоб стимулювати пізнавальні інтереси учнів і разом з тим підказувати їм напрямки самостійного пошуку відсутніх інформаційних елементів в інформаційних масивах (Інтернеті, банках даних і ін.) і т.д.

Але не все так добре як хотілося б.

Обдаровані діти входять до "групи ризику" по відношенню до таких негативних наслідків інформатизації, як "Інтернет-залежність", "ігрова комп'ютерна наркоманія" і т.д. Спеціальну увагу необхідно приділити і феномену хакерства.

Облік психологічних наслідків інформатизації дозволить уникнути багатьох негативних явищ, пов'язаних з широким використанням комп'ютерів при навчанні та розвитку обдарованих учнів.

На закінчення необхідно нагадати, що робота педагога з обдарованими дітьми - це складний процес, який ніколи не припиняється. Він вимагає від вчителів і вихователів особистісного зростання, хороших, постійно оновлюваних знань в області психології обдарованих і їх навчання, а також тісної співпраці з психологами, іншими вчителями, адміністрацією і обов'язково з батьками обдарованих. Він вимагає постійного зростання майстерності, педагогічної гнучкості, вміння відмовитися від того, що ще сьогодні здавалося творчою знахідкою і сильною стороною.

Про якісну освіту – ресурс стійкого розвитку суспільства

Є чудовий вислів у В.О.Сухомлинського: „Ми маємо справу з найскладнішим, неоціненним, найдорожчим, що  є у житті - з людиною. Від нас, від нашого вміння, майстерності, мистецтва, мудрості залежить її життя, здоров’я, розум, характер, воля, громадянське й інтелектуальне обличчя.”

Освіта і майбутнє – два ключові аспекти, із позиції яких розглядається стан справ в освітньому середовищі. Вони забезпечують необхідні умови рівного доступу громадян до якісної освіти впродовж життя та виведення її на рівень потреб суспільства, національної економіки і міжнародних стандартів. Національним пріоритетом держави є якість освітніх послуг. На її забезпечення спрямовуються матеріальні, фінансові, наукові та кадрові ресурси суспільства та держави в цілому. Національна доктрина розвитку освіти України в ХХI ст. проголошує: „ Освіта - стратегічна основа розвитку особистості, суспільства, нації, держави, запорука майбутнього, найбільш масштабна людиномістка сфера суспільства”. Отже, головна мета української системи освіти - створити умови для розвитку   та самореалізації кожної особистості як громадянина України, формувати покоління, здатне навчатися впродовж життя, створювати й розвивати цінності   громадянського суспільства. А це можливо лише при умові якісної освіти.

Якість освіти  - це не лише результат, а, насамперед, сам освітній процес

Якість освіти визначається сукупністю показників, що характеризують

основні аспекти освітнього процесу, його ефективність:

ü     відповідність освіти вимогам часу, що характеризується переходом до

високотехнологічного інформаційного суспільства; 

ü     якість навчально-виховного процесу,

ü     якість управління освітніми процесами, що мають бути спрямовані на основну  мету  системи  освіти  –  забезпечити  умови  для всебічного  розвитку учнів, виховання громадянина демократичного суспільства;

ü     готовність керівних і педагогічних кадрів до інноваційних процесів.

Організація якісної освіти на кожному уроці  залежить від багатьох чинників, а саме:

ü     створення  умов  для  наступності  та  безперервності  освітнього процесу;

ü     варіативності змісту освітнього процесу;

ü     демократичності освітнього процесу;

ü     диференційованості;

ü     особистісно-орієнтованого підходу;

ü     кадрового та методичного забезпечення.

Унаслідок інтенсивного розвитку сучасного суспільства у педагогічній практиці виникають деякі проблеми. Зовсім нещодавно школа була майже єдиним джерелом інформації для учнів. На даний же час з розвитком освітньої мережі мультимедійних комунікацій, розповсюдженням Інтернет - мережі навчальний заклад посідає далеко не перше місце серед різноманітних джерел інформації. Але  перед школою залишається все ж таки важлива проблема забезпечення якості освіти, без якої неможливо уявити гармонійний розвиток людини, її рух уперед.

Так, саме школа має стати головним інститутом виховання суспільства, бо це чи  не єдиний суспільний інститут, через який   проходять практично всі покоління. Школа – це саме життя. А життя – це розвиток дитини.                                                                „Діти, як квіти. Доторкнись до кожної з них – і вона задзвенить, і розсиплеться аромат, не схожий один на одного”- зазначив В.А.Сухомлинський.

Важливим чинником здійснення якісного навчально-виховного процесу є кадрова політика, що передбачає створення колективу педпрацівників не лише компетентних та професійно підготовлених, а й таких, що оперують інноваціями, володіють новітніми інформаційно комунікативними технологіями та готові до постійного вдосконалення культурно-інтелектуального рівня.

Адже, ріст  педагогічної  майстерності  вчителя -  необхідний  показник  якості навчальної роботи. Навчальний процес змінює в найбільшій мірі самого вчителя, якщо він позитивно впливає на учнів, забезпечує єдність освіти, виховання й розвитку школярів. Ознаками росту педагогічної майстерності вчителя на уроці є:

· чіткість визначення та диференціація задач уроку;

· забезпечення наступності в засвоєнні змісту освіти;

· творчий  характер  методів  навчання  з  урахуванням  особливостей  навчального матеріалу та навченості дітей;

· допомога дітям у подоланні труднощів у навчанні;

· забезпечення високої працездатності учнів на уроці за рахунок застосу-

вання знань дидактики, методики навчання, гігієни, урахування

здатності до навчання школярів;

· уміння займатися психологічною самоосвітою та постійно збагачувати

навчальний процес на основі наукових досягнень.

Характеристика педагогічного колективу: (діаграми)   

Можна зробити висновок, що потенціал у педагогів досить високий, і педколектив нашої школи здатний вирішити завдання щодо підвищення якості освіти і задовольнити запити батьків та їх дітей. Для того, щоб досягти вагомих результатів учителі повинні працювати над своїм професійним зростанням. В процесі підвищення фахової  майстерності вчителі повинні аналізувати власну діяльність, стан  навчально-виховного процесу та діяльність колег;  концентрувати свої зусилля для досягнення поставленої мети, конкретних цілей, завдань; оптимально відбирати зміст, необхідні форми й методи діяльності; бачити, розуміти й усвідомлювати проблеми, визначати загальні цілі, уміння виокремлювати пріоритети,  вибудовувати завдання і знаходити адекватні  їм ресурси; прогнозувати, проектувати і планувати свою роботу; володіти методами самоконтролю й самооцінки педагогічного діагностування.

Важливою ознакою удосконалення педагогічних знань є те, що результатом його роботи виступає не лише власне самовдосконалення в особистісному й професійному плані, а й розвиток учнів.

  Притча про Вчителя

Одного разу Учитель-Майстер прийшов до своїх учнів, майбутніх вчителів, і каже:

-  Погляньте, що ви бачите на цьому аркуші паперу?

-  Чорну пляму ,- сказав один.

-   Цятку,- сказав інший.

-  Чорнило,- відповів третій. Засмутила відповідь учнів Майстра.

-  Прикро, що ніхто з вас не побачив білого аркуша паперу,- відповів Учитель-Майстер.

–А в чому ж особливість професії Вчителя?- запитали учні.

 І Він сказав:

- А що Ви бачите у своїй професії? Нескінченні уроки? Постійну підготовку до них? Неслухняних учнів? Хочеться, щоб ви бачили у своїй роботі щасливе майбутнє своїх вихованців, яке народжується саме у цю мить. Кожен, хто вміє навчити учнів із різними характерами, інтересами, здібностями, формуванню вміння підготувати їх до життя і привести до успіху, і є справжнім Учителем-Майстром.

Бажаю, щоб кожен з вас був Майстром на шляху реалізації головної мети кожного вчителя – надання дитині допомоги пізнати себе, відкрити її творчий потенціал, щоб згодом вона стала гармонійною особистістю й успішно самореалізувалася.

Наступним чинником є якісна підготовка до уроку.

Адже саме на уроці починає закладатися успіх учня. Навчання не може бути якісним, якщо воно не особистісно орієнтоване, якщо не створені умови для розвитку кожної дитини, навіть не дуже здібної до навчання.

Найголовніші ознаки ефективності уроку

• сучасність;

• оптимальність;

• створення ситуації успіху;

• науковість;

• відтворення процесу навчання і його результатів, реалізація творчих здібностей;

• програмування взаємодії вчителя і учнів;

• якісна й кількісна оцінка результатів уроку.

Саме такий підхід, щоб навчальний процес був якісним,  вимагає, з одного боку,  від педагогів ґрунтовної методичної та фахової підготовки, яка має забезпечити можливості розвитку критичного мислення учнів з іншого, від учнів зацікавленість предметом на успіх – як кінцевий результат, вміння орієнтуватись в інформаційному навчальному просторі, вміння виділяти головну думку на основі самоосвіти, самоактивізації, самовизначення, самореалізації знань.

Так, співробітництво ( вчитель – учень ) потребує величезної підготовчої праці, великих знань, готовності душі. Форма освітнього процесу педагога не заважає, а допомагає в його праці, підвищенні якості навчання.Можливості уроку невичерпні та сила його чарівна. Кожне таке навчальне заняття – це крок до дозрівання інтелекту учня, цеглина в основі чарівного будинку на ім”я Розвиток, Знання, Якість, без яких неможлива розумна, діяльна людина – творець.

Урок - це справжня творча лабораторія   вчителя та учня. Тільки треба запам”ятати: учитель не вчить, а допомагає учневі вчитися, пізнавати себе і світ. Учитель не виховує, а допомагає учневі бути кращим, не тисне на учня, а створює умови для його самовизначення. Такий  підхід підтверджують слова В.О. Сухомлинського: „ Кожна дитина народжується із  зернятком в руці. Тільки треба знайти те поле, де це зерно може прорости”.

Ще одним чинником покращення якості освіти є використання інноваційних технологій. Адже сучасні інноваційні технології є найпотужнішим джерелом пізнавальної активності дітей в школі, що сприяють розвитку їхніх творчих здібностей, інтересів, умінь.

Наступна складова – мотивація навчання.

Як підвищити якість освіти? Насамперед - зацікавити дитину в результатах навчання, допомогти їй бути успішною. В 10-11 класах діти вчаться заради того, щоб отримати знання і поступити у ВНЗ, а перші 9 років дитині повинно бути просто цікаво вчитися та спілкуватися з однолітками і вчителями. У 7-8 класах у підлітків відбувається різке зниження бажання вчитися, тому дуже важливо, створювати ситуації успіху і пам’ятати, що успіх потрібен кожній дитині, і він залежить від нас. Механізмом підвищення мотивації є використання різних педагогічних прийомів і проведення нетрадиційних уроків.

Відповідно до Державного стандарту базової і повної середньої освіти у нашому навчальному закладі створені передумови:

•  для всебічного розвитку особистості, що визначається на засадах загальнолюдських і національних цінностей, науковості та систематичності знань, їх значущості для соціального становлення людини, гуманізації і демократиза­ції шкільної освіти;

•  для індивідуалізації та диференціації навчання, його профільності, запрова­дження особистісно орієнтованих педагогічних технологій, формування соціальної, комунікативної, комп'ютерної та інших видів компетентності учнів. Щоб мати можливість знайти своє місце в житті, сучасний учень повинен володіти певними знаннями й уміннями; мати досвід пізнання самого себе, розуміння інших людей, механізмів і законів, що впливають на людські відносини, вміти ідентифікувати себе як члена суспільства, а отже вміти розробляти власний життєвий проект, як найвищої цінності.

У формуванні визначених якостей, становленні особистості як творця і проектувальника власного життя, важливе місце займає процес формування в учнів різноманітних життєвих навичок, необхідних для розвитку особистості та для успішної адаптації її в суспільстві.

Профільне навчання – наступна складова якості навчання         

Профільний підхід до організації   навчання у старшій школі значно розширює можливість учня у виборі власної освітньої траєкторії, створює сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів.

Для формування у школярів орієнтації на той чи інший вид майбутньої професійної діяльності профільне навчання спрямоване на формування ключових компетентностей старшокласників, набуття ними навичок самостійної науково–практичної, дослідницько – пошукової діяльності, розвиток їхніх індивідуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей, прагнення до саморозвитку та самоосвіти.

Але базою до цього є наступність – допрофільна підготовка учнів:

а) в початковій школі – курси за вибором, індивідуальні заняття,

б) в основній школі – класи поглибленого вивчення навчальних предметів, курси за вибором, факультативні заняття, що дають можливість розвивати предметні здібності, сформувати стійкий інтерес   до предмета зокрема, створити основу для свідомого вибору подальшого вивчення предметів на профільному рівні.

Саме такий підхід до  профільного навчання забезпечує диференціацію освіти, створює оптимальні умови для виявлення задатків, розвитку інтересів, здібностей кожного учня, має на меті забезпечити більш глибоку підготовку старшокласників у тій галузі знань і діяльності, до яких сформувались інтереси і здібності, до свідомого вибору професії.

Але робота у профільних класах пов'язана з деякими проблемами, рішення яких не завжди залежить від нас. Це такі явища, як:

-  відсутність підручників для профільних класів, немає альтернативних підручників;

-  недостатня матеріальна, а особливо методична база;

-  матеріальна база шкіл без зв'язку з ВНЗ недостатня для успішної реалізації задач навчального плану для профільних класів;

-  слабка база шкільних бібліотек, недостатня кількість або відсутність деяких видів довідкової й енциклопедичної літератури, що не дає змоги в рамках школи здійснювати на достатньому рівні самоосвітню роботу як учням, так і вчителям;

-  обмеження світогляду учнів знаннями з профільних предметів і поява недостатньої уваги до вивчення інших предметів.

Якісна освіта – не тільки знання, але й вміння швидко і якісно розв’язати життєву проблему, компетентно підготувати учнів до вступу в життя.

Показником якості є результативність

«Якщо не вимірювати результати, то не можна відрізнити успіх від поразки»

Д. Озборн

Результати навчання (аналіз діаграм)

Важливим чинником поліпшення якості освіти є зовнішнє незалежне оцінювання. Школа має допомогти учням належно підготуватися до участі в  ньому. Тому вчителям впродовж навчального року під час поточного оцінювання доцільно використовувати завдання у тестовій формі. Тести можуть створювати не лише вчителі, а й самі учні. Така форма роботи не лише сприятиме адаптуванню учнів до системи зовнішнього оцінювання, а й стане у пригоді повсякденної роботи вчителя, бо тестові завдання прості у застосуванні і значно економлять час.

Показником якості освіти є робота з обдарованими і талановитими дітьми.   Своєчасне виявлення, підтримка та створення умов для навчання й розвитку обдарованих учнів є одним із першочергових завдань нашого закладу. Якісна освіта сьогодні – це використання під час викладання шкільних предметів таких форм і методів, які збуджують творчість учнів, створюють атмосферу розкутості, емоційного піднесення, застосування позашкільних інтересів і захоплень дітей до навчального процесу. У рамках реалізації цього завдання вихованці залучаються до експериментальної творчої діяльності через наукове товариство «Пошук», участі в МАН.

Наші учні беруть участь у Всеукраїнських учнівських олімпіадах з базових дисциплін та мають певні здобутки.

Вважаю, якісна освіта – як стандарт нового покоління базується на високому інтелекті вчителя, його духовності, вміння на високому рівні організувати навчально – виховний процес, створити здоровий стан спілкування в колективі учнів.                                   

Досягти цього реально, а на перспективу – навчити й виховати творчу, обізнану особистість, життєздатну, справжніх майбутніх громадян держави. Майбутнє України – за поколінням, котре сьогодні в шкільних стінах опановує життя, якість якого залежить від рівня сформованості життєвої компетентності.

„Вхід у той палац, ім”я якому – знання, освіченість, прилучення до багатств людської культури, мислився і переживався як найбільше благо суспільства”, зазначав у свій час В. О. Сухомлинський.

Прийшов учень до вчителя й каже:  ‘’Учителю, я втомився, у мене таке тяжке життя, такі труднощі та проблеми, я день за днем пливу проти течії, я не маю більше сил. Що мені робити?’’ Учитель замість відповіді поставив на вогонь три однакові посудини з водою. В одну вкинув морквину, в іншу –поклав яйце, а в третю насипав кави. За якийсь час він вийняв із води морквину та яйце і налив у горня кави з третьої посудини.

  - Що змінилося ?’ – запитав він у учня.

  - Яйце й морква зварилися, а кава розчинилася у воді,­­- відповів учень.

  - Ні,- сказав Учитель,- це лише поверхневий погляд на речі. Подивися - тверда морквина, побувавши в окропі, стала м’якою й піддатливою. Тендітне й рідке яйце стало твердим. Зовні вони не змінилися, вони лише змінили свою структуру під впливом однаково несприятливих обставин – окропу. Так і люди: міцні зовні - можуть упасти в розпач, й перетворитися на слабаків там, де тендітні й ніжні лише стають рішучішими  і мужніми.

 -А кава? – запитав учень.

  -О! Це найцікавіше! Кава повністю розчинилася у чужому середовищі й змінила його – перетворила окріп на чудовий ароматний напій.

    Є особливі люди, які не змінюються під впливом обставин, - вони самі змінюють обставини, перетворюючи їх на щось нове й прекрасне, отримуючи користь і знання із  ситуації .

 Це ми з вами.